Це рідкісна за сюжетом ікона святителя Миколая Чудотворця. Угодника Божого зображено в єпископському облаченні відповідного до його сану. У руках святитель тримає трикирій та дикирій із запаленими свічками, якими благословляє. Трикирій символізує три особи Пресвятої Трійці: Отця, Сина і Святого Духа, а дикирій – дві природи Господа Ісуса Христа: Божественну і людську. Ікона написана у 18-му столітті провінційними майстрами та виконана олійними фарбами на дошці у стилі Подільської народної ікони.
Вперше цей образ майбутній Київський Митрополит побачив у Свято-Архангело-Михайлівському храмі рідного села Марківці на Хмельниччині, коли був дитиною. Любов до святителя та потреба звертатися до нього у молитвах зберіглася на все життя.
«Духовна сила моя — у молитовному заступництві святих угодників Божих, святителя Миколая, особливо шанованого мною…», – сказав архімандрит Володимир у слові при нареченні на єпископа.
Земляки передали святиню Владиці Володимиру, аби він відреставрував та врятував її у часи гонінь на віру. Надалі образ супроводжував його в місцях архіпастирського служіння. У роки предстоятельського служіння ікона святого Миколая знаходилася у робочому кабінеті Архіпастиря у Києво-Печерській Лаврі. Молитвою перед нею Митрополит Володимир розпочинав свій робочий день. Усі, хто потрапляв до робочого кабінету Предстоятеля Української Православної Церкви могли її бачити – безпосередньо над письмовим столом, за плечима Владики.
Нині святині можна молитовно вклонитися у відтвореному робочому кабінеті Митрополита Володимира у його меморіальному Музеї.
Розміри: 114,5 х 57,5 см (з кіотом).
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
