Факсимільне видання Пересопницького Євангелія

Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна та мистецька пам’ятка, перший переклад тексту Євангелія книжною староукраїнською мовою, пам’ятка має виразно українську синтаксичну структуру.

Роботу над створенням розпочали 1556 року у Заславському монастирі на Волині (нині м. Ізяслав Хмельницької обл.), а завершили 1561 року в Пересопницькому монастирі (нині с. Пересопниця Рівненської обл.). Замовники та фундатори – волинська княгиня Анастасія Заславська-Гольшанська, її зять і дочка — князь Іван та Євдокія Чарторийські. Запис на 2-7 аркушах свідчить, що Євангеліє певний час було в Івана Мазепи. 1701 року гетьман подарував книгу Переяславському кафедральному собору, який сам збудував. З 1947 року Пересопниця зберігається в фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. За новітніх часів книга використовується як символ духовної спадкоємності під час інавгурації президентів України.

У 2007-2008 роках, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, разом з НАН України та видавництвом «Адеф-Україна» було здійснено проєкт відтворення Пересопницького Євангелія. Аби зберегти раритетність Пересопниці її видали обмеженим накладом –1000 примірників. 20 липня 2008 року, у столичному Українському домі відбулась презентація: «Факсимільне видання Пересопницького Євангелія — дар Української Православної Церкви народові України». З метою популяризації української культури у світі була проведена низка презентацій факсимільного видання. У 2008-2010 роках його презентували на Святій Землі, у Великобританії, Канаді, США, Польщі, Іспанії, Франції.

За щільністю і на дотик папір повністю відповідає пергаменту. Початкові сторінки прикрашені зображеннями євангелістів та орнаментами з позолотою. Книга вагою 9,3 кг містить 964 аркуші.

Один з примірників факсимільного видання Пересопницького Євангелія нині експонується у Музеї Блаженнішого Митрополита Володимира.