Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна та мистецька пам’ятка, перший переклад тексту Євангелія книжною староукраїнською мовою, пам’ятка має виразно українську синтаксичну структуру.
Роботу над створенням було розпочали 1556 року у Заславському монастирі на Волині (нині м. Ізяслав Хмельницької обл.), а завершили 1561 року в Пересопницькому монастирі (нині с. Пересопниця Рівненської обл.). Замовники та фундатори – волинська княгиня Анастасія Заславська-Гольшанська, її зять і дочка — князь Іван та Євдокія Чарторийські. Запис на 2-7 аркушах свідчить, що Євангеліє певний час було в Івана Мазепи. 1701 року гетьман подарував книгу Переяславському кафедральному собору, який сам збудував. З 1947 року Пересопниця зберігається в фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. За новітніх часів книга як символ духовної спадкоємності використовується під час інавгурації президентів України.
2007 року, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, разом з НАН України та видавництвом «Адеф-Україна» розпочато проект відтворення Пересопницького Євангелія. Аби зберегти раритетність Пересопниці її видали обмеженим накладом –1000 примірників.
20 липня 2008 року, у столичному Українському домі відбулась презентація: «Факсимільне видання Пересопницького Євангелія — дар Української Православної Церкви народові України».
З метою популяризації української культури у світі була проведена низка презентацій факсимільного видання. У 2008-2010 роках його презентували на Святій Землі, у Великобританії, Канаді, США, Польщі, Іспанії, Франції.
За щільністю і на дотик папір повністю відповідає пергаменту. Початкові сторінки прикрашені зображеннями євангелістів та орнаментами з позолотою. Книга, товщиною 13 см та вагою 9,3 кг, містить 964 аркуші.
Один з примірників факсимільного видання Пересопницького Євангеліє є нині експонатом Музею Блаженнішого Митрополита Володимира.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
