“Пастир висотою морального життя покликаний бути подібним до Христа. Духовне життя, що наближає пастиря до Бога, дає йому духовне пізнання Бога”, – Блаженніший Митрополит Володимир.
Про свій намір щодо майбутнього служіння студент 4-го курсу Віктор Сабодан написав інспектору Ленінградської духовної академії професору Л. Парійскому 19 лютого 1962 року: “По закінченні Академії я бажаю за допомогою Бога прийняти священний сан і служити Святій Церкві в Одеській єпархії”. Не затримуючись довго у Ленінграді, після вручення диплома новоспечений кандидат богословських наук прибув до Одеси. Колишній вихованець Одеської семінарії був гостинно прийнятий своїм духовним отцем і наставником митрополитом Одеським і Херсонським Борисом (Віком; +1965).
15 червня 1962 року під час Божественної літургії у день Пресвятої Трійці – П’ятдесятниці митрополит Борис висвятив диякона Віктора на священника.
Блаженніший Митрополит Володимир згадував: «Перша моя літургія була відслужена у день Святого Духа. Незабаром митрополит Борис призначив мене настоятелем маленького храму преподобних Адріана та Наталії, що на Французькому бульварі. Там я розпочинав свій священицький шлях: богослужіння, повчання, звернення до народу. Особливо важко мені давалося таїнство сповіді – важко прийняти людські гріхи, вислухати їх, потім буває дуже сумно».
Священицький хрест майбутнього Архіпастиря зберігається в основній залі Музею.
Довідка. Під час хіротонії на священника покладається наперсний хрест восьмикінечної форми. На лицьовій стороні вміщено рельєфне зображення розп’ятого Ісуса Христа, на зворотному — слова церковнослов’янською мовою «Будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості» (1Тим. 4:12). Цей тип хреста заснований в 1896 році імператором Миколою II з нагоди коронації.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
