Стулка складня «Двонадесяті свята»

Ікона «Двонадесяті свята»

Один з експонатів, представлених в основній залі Музею, – ікона «Двонадесяті свята», на якій суміщені чотири образи. У церковній традиції двонадесяті свята є найбільшими після Великодня, і відзначають їх з особливою урочистістю. Всі вони присвячені подіям земного життя Ісуса Христа та Пресвятої Богородиці. Порядок зображення богородичних ікон на клеймах (зліва направо та зверху вниз): Благовіщення Діви Марії, Різдво Христове, Різдво Пресвятої Богородиці, Введення в Храм Пресвятої Діви Марії.

Ікона виготовлена у Греції зі срібла та покрита спеціальною обробкою. Образ за допомогою цвяхів закріплений на штучно зістареній деревині, що походить з Афонської Гори у Халкідіки. На зворотному боці є гачок для підвішування на стіну та пломба з написом «Hand made», що вказує на те, що ікона зроблена вручну.

Зазначимо, що ікона є точною копією квадратної частини старообрядницького чотиристулкового складня.

Образ – подарунок Блаженнішому Митрополиту Володимиру від паломників.

З історії чотиристулкових складнів на Русі

Перші складні потрапили у Київську Русь одночасно з хрестами, іконами та панагіями, які ввозилися з Візантії, починаючи з кінця X століття. Вони були невеликими, тристулковими; бічні стулки були вдвічі вужчими, ніж середник і закривалися впритул один до одного.

У першій половині XVIII століття з’явився новий тип складня – чотиристулковий. Їх почали виготовляти у старообрядницькій Вигорецькій обителі в Помор’ї, на півночі Російської імперії. Його стулки, з’єднані петлями, мали прямокутну форму з загостреним верхом. Крайні бічні стулки збиралися в першу чергу, потім складень закривається подібно до книги. Усередині представлений цілий іконостас із дванадцяти невеликих клейм. Найчастіше в них зображені двонадесяті свята та поклоніння відомим іконам. Іноді орнаментом прикрашався і зворотний бік складня. Більш дорогі варіанти прикрашалися емаллю — строкатою або однотонною, перевага надавалася синім відтінкам. Після заборони владою рельєфних різьблених та литих образів поморські майстри були змушені займатися ремеслом таємно. Тому окрім самого монастиря ливарники працювали також у малих лісових келіях. Деякі матриці для лиття образів і складнів були виготовлені професійними майстрами. На відміну від тиражних мідних екземплярів, були ще варіанти, відлиті зі срібла або позолочені.

Побутування чотиристулкових складнів впродовж XVIII–XX століть відомо практично по всій території Російської імперії. За три століття вони пройшли певну еволюцію, отримавши різноманітність художнього оформлення, та ставши пам’ятниками мідної пластики. Твори виговських ливарників відрізнялися не лише високим художнім рівнем, а і якісним матеріалом та високою технологією.

Рік: 2000-ні

Розмір: 100 х 90 x 20 мм

Матеріал: срібло, деревина

Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!