Святитель Феодосій народився у сучасній Вінничині та походив із роду православних шляхтичів. Прагнучи наслідувати подвиги преподобних Антонія та Феодосія, він прийняв чернецтво у Києво-Печерській Лаврі. Певний час служив при Соборі Святої Софії у Києві, потім був ігуменом Видубицького монастиря. У 1687 році розпочався Чернігівський період служіння святого Феодосія – у сані архімандрита його призначили настоятелем Єлецького монастиря, а 1692 року висвятили на Чернігівську архієрейську кафедру. Як архіпастир він багато попрацював для духовного піднесення свого народу, заснував нові церковні громади та монастирі. Святитель мирно упокоївся 1696 року. Його чесні мощі стали джерелом зцілень та чудес. У лику святих архієпископа Феодосія прославили через 200 років після кончини – у 1896 році. Пам’ять угодника Божого відзначається 18 лютого та 22 вересня, коли Церква згадує віднайдення мощів святого.
Блаженніший Митрополит Володимир особливо шанував святителя Феодосія Чернігівського. У 1968-1973 роках єпископ Володимир керував Чернігівською єпархією. Прибувши після призначення на кафедру, він побачив наругу над мощами святого.
З 1962 року святиня знаходилася у підвальному приміщенні закритого в ті часи Троїцького собору міста. Там вона була в занедбаному стані – покрита товстим шаром пилу, бруду та сміття. Віруючих не допускали туди, щоб привести святиню у нормальний стан. На вході постійно чергувала міліція, щоб ніхто не міг проникнути до мощів святителя Феодосія.
Стараннями молодого архієрея велося постійне клопотання до місцевої влади про повернення мощів святителя для молитовного поклоніння віруючим. Але чернігівські чиновники не чули слізних прохань вірян. Тоді владика Володимир писав прохання до державних органів республіканського значення, але й на ці листи не надходило позитивних відповідей. У цей момент дуже важливою для віруючих була моральна підтримка свого архієрея. І вони її отримували у проповідях владики, його повчаннях та приватних бесідах. Так, звершуючи святкове богослужіння 22 вересня 1971 року, в день віднайдення та перенесення мощів святителя Феодосія Чернігівського (того року також виповнилося 275 років його упокоєння та 75 років прославлення) єпископ Володимир у святковому повчанні закликав наслідувати віру, благочестя, святість, патріотизм та християнську любов святого Феодосія. Часто після святкових богослужінь Архіпастир приносив улюблені білі троянди до віконця підвального приміщення, де знаходилися чесні мощі святителя. Двічі за час перебування в єпархії владиці Володимиру вдалося домовитися з охоронцями допустити його вклонитися святині. Залишаючи Чернігів, архіпастир благословив паству домагатися повернення мощів святителя Феодосія.
Напередодні ювілейних урочистостей з нагоди 1000-ліття Хрещення Київської Русі, 29 квітня 1988 року, відбулася зустріч Генерального секретаря Компартії ЦК КП СРСР М. Горбачова з Предстоятелем та членами Священного Синоду. Горбачов запитав у ієрархів про невирішені питання та кричущі проблеми в Церкві. Тоді митрополит Володимир згадав про необхідність відкриття у Чернігові хоча б однієї церкви, бо тоді там діяв єдиний маленький храм. Владика розповів, що прослужив на Чернігівській кафедрі три з лишком роки, і знає, як страждають православні чернігівці. Незабаром було відкрито Свято-Троїцький собор та передано мощі святителя Феодосія для поклоніння людям.
У подальшому, владика Володимир при першій можливості відвідував місто, щоби молитовно вклонитися мощам Чернігівського святителя. Нерідко в дні його пам’яті Митрополит Володимир відправляв Літургії у Троїцькому соборі та молебні перед мощами святителя Феодосія. Слід зазначити, що за час предстоятельства Владика Володимир благословив зведення у Києві трьох храмів в ім’я святого Феодосія, які по завершенні будівництва сам освятив.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
