Орден преподобного Савви Освяченого є найвищою відзнакою Александрійського. Це відзнака відновленого Ордену (братства) параваланів святого Савви.
Паравалани (παραβαλανεῖς/παραβολανοί) — давні християнські служителі милосердя в Александрійській Церкві, які займалися доглядом за хворими та похованням померлих. Вони ризикували життям під час епідемій, допомагаючи кліру та монахам. З історичних документів (Кодекс Феодосія 416–418 рр., Кодекс Юстиніана 534 р.) відомо, що паравалани об’єднувалися в організовані братства вже у V столітті. Найважливішим і найчисельнішим вважався Орден при Святої Обителі преподобного Савви Освяченого в Александрії — історичній резиденції Патріархату протягом століть, де її головний храм і досі становить Патріарший Собор Александрійської кафедри.
У квітні 1999 року Патріарх Александрійський Петро VII (Папапетру; †2004) відновив цей Давній Патріарший Орден і в установчому акті зазначив, що «Завдання Ордену полягатиме в місіонерській праці по всій Африці та в практичному й діяльному вправлянні християнської чесноти для всіх, хто її приймає, незалежно від раси, віросповідання, мови, кольору шкіри, соціального стану та становища».
В середині жовтня 2007 року Патріарх Александрійський і всієї Африки Феодор II (Хорефтакіс) здійснив офіційний візит до Української Православної Церкви. Зокрема, 12 жовтня Патріарх у співслужінні Блаженнішого Митрополита Володимира звершив Божественну літургію в Трапезній церкві прпп. Антонія і Феодосія Києво-Печерської Лаври, 15 жовтня відвідав Київську духовну академію і семінарію.
16 жовтня, під час зустрічі з єпископатом Української Православної Церкви, яка відбулася в братській трапезній Києво-Печерської Лаври, Патріарх Феодор II вручив Митрополиту Володимиру орден преподобного Савви Освяченого як знак високої пошани та визнання заслуг у сприянні святій апостольській місії та братам у Африці та розвитку міжправославних зв’язків.
Період: 21 ст.
Розміри: 200 х 300 мм
Матеріал: папір
