Преподобний Ілля (Ганжа) народився 1837 року в нинішньому місті Макіївка Донецької області. У п’ятнадцятирічному віці прийняв чернецтво. Довгі роки подвизався в Іллінському скиту на Афоні, звідки на початку XX століття перебрався до Києво-Печерської лаври. У 1927 році схимонах Ілія повернувся до рідного міста. У відсутності власного житла його притулком ставала то одна, то інша сім’я віруючих макіївчан, з майна мав лише ікони та книги Святого Письма. Старець був творцем молитви і найголовнішим у житті вважав саме її. Він молився багато, молився і ночами: щодня читав Євангеліє, акафісти, Псалтир. Навчав він молитися і тих, хто приходив до нього, і тих, у кого жив. До нього постійно приходили люди, і ніколи, навіть хворіючи, він не відсилав нікого без слова втіхи та допомоги. За духовною підтримкою до нього йшов народ не лише з Макіївки, а й із довколишніх міст. Спочив святий Ілля в 1946 році, у віці 109 років.
Священний Синод Української Православної Церкви канонізував схимонаха Іллю 8 травня 2012 року (журнал №33). 23 вересня того ж року, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, у Свято-Георгіївському соборі Макіївки відбулося прославлення преподобного Іллі; там же спочивають його чесні мощі. Пам’ять угодника Божого відзначається 17 квітня та 28 травня.
Ікона преподобного Іллі Макіївського з частиною мощів – подарунок Митрополитові від Донецької єпархії. Вона поміщена у фігурний дерев’яний кіот зі склом та дерев’яним підрамником. В лівому нижньому куті – позолочений мощовик з частиною мощів у формі багатопроменевої зірки.
Період: 2010-ті рр.
Розміри: 480 х 585 х 70 мм
Матеріали: ікона – дерево, фарби; мощовик – латунь
