Петриківський розпис, або петриківка, — декоративно-орнаментальне народне малярство, яке зародилося в селищі Петриківка на Дніпровщині, звідки й походить назва цього виду мистецтва. Характерною особливістю петриківського розпису є переважання рослинних та квіткових візерунків і створення передовсім небувалих у природі форм квітів. Окремі речі з візерунками в спосіб петриківського розпису збереглися ще з 18 століття. У 2013 році петриківський розпис було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
В Музеї представлено три експонати з «петриківкою». Один з них – дерев’яна булава, експонується у відтвореному робочому кабінеті Митрополита Володимира. Це подарунок від мешканців Дніпропетровщини. Булава розписана у самій Петриківці майстром Н. Коваленком.
Період: 2000-ті рр.
Розміри: діаметр – 125 мм, довжина – 580 мм
Основні матеріали: дерево, олійні фарби, лак